Те, що завжди мене завжди цікаво: це те чи можлива взагалі любов? Справжня християнська любов, про яку пишуть в Євангелії і життя святих, те, що засвідчує Історія Церкви.
І тут я нехай відійду в певній єресі, але я напишу свою думку.
Мене не цікавить побудова життя на чуді. Бо навіть в самому Євангелії ми бачимо яка е крихка опора — будувати життя на чуді. Дуже легко будувати життя на досвіді Всемогутнього Бога, Якій все пробачає, Якій усе може чинити. Бо ми в Євангелії бачимо, о Ісус приховував Свої надзвичайні діяння. Забороняв про них говорити і не чинив так, як треба було доброму піарщику. Через це Його не розуміли Його родичі та жителі Його міста. Вони не розуміли чого маючи таку силу Він не використовує її, щоб мати славу та вплив. Також і Ірод в певний момент зустрічі з Христом вимагався від Нього чуда. Христос добре розумів до чого веде така побудова життя на чуді: вона закриває дорогу до справжньої любові.
Справді легко вірити в Всемогутнього Бога. Але навряд чи там мова йде про Любов. Скоріше про використання. Я покоряюся Богові, бо мені це вигідно. Я можу любити такого Бога, адже все від Нього отримую. Тому такою легкою є проповідь Всемогутності та Всеблагості. В такій вірі нема місця для Хреста. Така “любов” не спроможна любити без взаємності. Я ніколи з таких позицій не буду по справжньому любити каліку чи паралізованого. Бо вони ніколи мені нічого не віддадуть. Вони є обузою і ніхто цього особливо не приховує.
Наша людська природа вимагає любові для себе і не готова віддавати себе до кінця. До смерті.
Тому чудо відміняється. Хоч якби я не намагався довести своєму розумові і Богові, що без чуда неможливо. Так все одно Він на це не погоджується. Він та мій розум буде мені говорити про те, що це не любов. Яка вам користь, якщо любите тих, які вас люблять? Справжня любов вірить попри, не зважаючи на гріх, на те, що мені ця любов по людські невигідна.
А у випадку з чудом бачимо, що це все буде просто. Я люблю, бо знаю, що мені буде добре. Тому Бог іноді і не чинить цього чуда, спонукаючи нас до справжньої любові.
Так само мене і не цікавить побудова християнського життя на системі вдосконалення. І нехай мені простять усі отці пустелі та Отці Церкви, які писали про те, як саме треба боротися зі своїми вадами і гріхами.
Тоді уся потуга Євангелія і християнської проповіді зводить до того, щоб самому стати досконалим. Я не стільки борюся з самим собою, щоб наблизитися до Нього, скільки для того, щоб самому стати святим. І навіть благодать Божу я використовую для себе самого.
Я є в центрі цієї системі.
Усе, що Слово Боже відкрило мені про себе самого, я використовую для себе самого.
Мене не цікавить інший. Мені так насправді байдуже до нього: він може бути святим чи грішним. Головне, щоб я не грішив і був з Богом, в Якому бачу сенс свого власного щастя. Через це боротьба з гріхами та вадами, бо вони вкрадають у мене моє щастя.
Тому іноді Бог попускає “великих” святих тим, що дозволяє їм впасти в гріх.
При такій боротьбі за себе самого дуже легко забути і про Господа. І поставити Його не на перше місце. А на друге місце. І дивитися на Нього, не як на мого Владику. А лише як на Того, Якій може мені стати щасливим чи нещасним.
Звідси з цієї хибної гордості і образа на Нього, коли Він не дає мені стати святим і щасливим. Коли не дає мені благодаті не грішити.
Це є небільше, як моє особисте прагнення досконалості, яке нічого не має спільного ані з любов’ю до Нього, ані до ближнього.
Але чи можлива справжня любов? Не тоді, коли я настільки святий і впливовий втягу у свою орбіту впливу іншу людину. І вона побачив мене такого надзвичайного починає мене використовувати.
Це певно і є найбільша спокуса християнства. Я зустріч з Господом чи Його слугою. Замість того, щоб запалити Його силою любові і почати любити самому, я приліплюся до Нього і хочу, щоб Він мене любив.
Звідки це до Магдалини “не торкайся Мене!”. Бо Ти любиш мене надто по людські. Ти просто хочеш використати мене. Не більше, але і не менше.
Але в цьому також мало любові. Я думаю більше про себе. І хоча не хочу використати Бога чи іншу людину для якихось цілей, усе одно хочу використати для себе. Мені добре. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
Чи можливе навернення без самої присутності? Коли ми не відчуваємо Господа, чи готові ми Його любити? Чи спроможні самі молитви змінити людину?
Бо коли ми приносимо якусь радість в життя людини і вона перестає чинити зло, бо хоче з нами спілкуватися, бо їй з нами добре. Краще ніж у гріху. То все одно в цьому десь все одно лежить вигода. Чи спроможні ми на більше?
І саме на цьому так насправді побудована Євангелія і життя святих! Не на тому, що ми обрали. Лише на тому, що нас обрали. Не на тому, що я люблю, бо мене люблять. А на тому, що я зміг відкрити своє серце і вже не можу не любити!
Але чи це взагалі можливе?! У цьому світі я постійно намагаюся вести боротьбу з гріхом у самому собі та в інших. І виходить іноді, що я відчуваю, що від моїх зусиль залежить чи та чи інша людина згрішить чи піде дорогою добра. Коштує дуже великих вмовлянь, щоб відмовити іншу людину від гріха.
Виходить якійсь дитячій садок. Ти маєш постійно передзвонювати, тримати руку на пульсі, щоб та чи інша людина не зблудила, щоб на неї не напав блуд і вона не пішла хибною дорогою.
Виходить, що я не стільки борюся за любов, скільки проти зла.
І відчуваю як в мені самому та в інших сильний цей потяг до зла. Що варто іноді маленього подуву, щоб нам потягнути.
Чи справді існує Якась могутня Сила, Яка спроможна відвернути нас від зла, навіть не зважаючи на наш такій сильний потяг до нього?
І на цьому побудована Церква. Не на тому, що я знаю гарного священика чи духовну людину, яка мене як психолог буде вмовляти щось не чинити і силою свого слова буде впливати на мене. Ми віримо в щось зовсім інше.
Що я сам через молитви і Таїнства спроможен опиратися злу. І справа тут не в тому, щоб прив’язати якомога більше людей до себе і тягнути їх на собі в Царство Небесне. Справа в тому, що я маю навчити, відкрити, прив’язати іншого до Цього Джерела святості, щоб з Нього інші і я сам черпали силу любові та освячення.
Чи це взагалі можливо?
Не просто випросити чуда і змінити щось в цьому світі. Щоб хворий встав зі свого ліжка і помираючи не пішов з цього світа. Не зміна порядку речей, але зміна душі. Щоб хвора, прив’язана до грошей людина відкрилася на Любов. Не, щоб вона була готова все покинути, бо її потягнуло більше до добра. А щоб вона відчула це Джерело поза мною.
Чи взагалі можливо привести іншу людину до віри, до Бога?
Не просто навчити молитися, розповісти про основи віри. Не просто пояснити значення обрядів і навчити співати і виконувати ритуал. Але відкрити очі на благодать.
І саме це останнє вже здається мені неможливим з точки зору людини. Я можу прив’язати іншу до себе. Я можу показати своїм прикладом як це гарно молитися. Але як зробити так щоб інша людина теж так змогла молитися. Чи взагалі можливо таке випросити у Володаря?!
Але саме на цьому і будується усе Євангеліє не просто помолився і інша людина пішла за Ним. Але і не просто покликав і вона про себе забула, окрім Христа. Це спрівпраця благодаті і волі. Я не тільки заручив Христові якусь душу в тому числі і свою. Але і маю обов’язок пильнувати за нею. Дивитися, щоб сатана не вкрав її. Не зруйнував плоди Його благодаті та моїх зусиль.
Хтось відкрив своє серце на мене. Когось я вимолив своїми звернення до Нього. Але на цього все не закінчується! Його благодать когось дала мені і я несу відповідальність за них. І це стосується не тільки священиків та тих, які виконують якусь місію Церкви, але всіх нас. Бо коли я люблю, то вже несу відповідальність. Батьки за дітей. Друзі за приятелів. Вихователі за підопічних. Влада за людьми. Так насправді любов є тим, що спонукає мене дивитися на інших з цією потребою робити добро і його пильнувати.
І якщо цієї саме любові, пильної і активної бракує, то не можна говорити про християнство. Не можна віру звести до моїх відносин з Ним. Так само і не можна звести до справи самовдосконалення, гріхів та власної святості. Любов, Яку я черпаю від Нього, має вести мене до інших, очищаю і освячуючи мене самого. Ось в цьому сутність християнства.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
кто такие "Иеговы". Откройте глаза - источник Справочник
По благословению Преосвященного Иоанна Епископа Белгородского и Старооскольского,
Председателя Миссионерского Отдела МП РПЦ
2. Деструктивные религиозные организации и некоторые религиозные группы
матрицы
"Экология духа, оккультизм и язычество"
"Новый Акрополь"
"Церковь Адамитов"
"Белое Братство"
"Международный центр космического сознания"
Группы славянского язычества: группа Доброслава
"Экология сознания"
"Движение Грааля"
Последователи учения Карлоса Кастанеды
Ассоциация "Колыбель Сибири"
Центр йоги "Крылья совершенства"
"Семья Детей Бога"
"Ошмарий-Чимарий"
"Внутренний круг" последователей Порфирия Иванова
"Рэйки"
"Энерсенс"
Розенкрейцеры: "Международная Школа Золотого Розенкрейца"
Группа В.Столбуна
"Троянова тропа"
"Церковь Последнего Завета"
"Международный эзотерический центр "Vita"
Некоторые группы религиозного движения "Нью Эйдж"
Группа О.Андреева
Храм "Шеол"
Группа Марии де Эльфана
"Белая экология"
"Стрелы Урилы"
"Удмурт Вось"
Некоторые группы нейролингвистического
программирования
"Школа Диворга"
"Тетрада"
"Орден Храма Солнца"
Центр "Единение"
Бажовцы
Зеленое братство
Школа единения "Всеволод"
"Академия Золотова"
3. Религиозные группы и деструктивные религиозные организации восточной
ориентации
"Ананда Марга"
"АУМ Синрике"
"Радха Соами Сатсангх"
"Брахма Кумарис"
Последователи Бабаджи
"Бахай"
"Шри Чайтанья Сарасват Матх"
Культ Шри Чинмоя
"Международное Общество Сознания Кришны"
"Миссия Божественного Света"
Культ Раджниша (Ошо)
Центр "Униведа"
"Сахаджа-йога"
Культ Сатьи Саи Бабы
"Трансцендентальная медитация"
Тантрические секты: "Тантра-Сангха"
Миссия Чайтаньи "Институт Знания о Тождественности"
"Тоицу Кекай"
"Восточный Дом"
"Белый лотос"
Культ Ауробиндо Гхоша
Центр "Ананда"
4. Деструктивные религиозные организации западной ориентации
"Богородичный Центр"
"Свидетели Иеговы"
"Церковь Объединения"
"Церковь Откровения"
"Церковь Христа" (Бостонское движение)
"Семья"
"Ревнители истинного благочестия"
Религиозная организация "Традиции, семья, собственность"
Общество трезвенников братца Иоанна Чурикова
Церковь Иисуса Христа Святых последних дней
Секта скопцов
5. Коммерческие культы: "Гербалайф"
Деструктивное религиозное объединение (деструктивный культ,
тоталитарная секта) (куда входит и «свидетели Иеговы» - это авторитарная иерархическая организация любой ориентации, разрушительная по отношению к естественному гармоническому духовному, психическому и физическому состоянию личности (внутренняя деструктивность), а также к созидательным традициям и нормам, сложившимся
социальным структурам, культуре, порядку и обществу в целом (внешняя
деструнтивность), практикующая скрытое психологическое насилие, выражающееся
в целенаправленном установлении отдельным лицом (лидером) или группой лиц
(руководством) в своих узкоэгоистических целях незаконного контроля над
сознанием, поведением и жизнью других личностей без их добровольного и
осознанного согласия для формирования и поддержания у них состояния
неестественной и противозаконной зависимости и покорности доктрине и
лидерам, стремящимся через неинформированное использование преданных им и
зависимых от них адептов к незаконному обогащению и незаконной власти.
То, что некоторые религиозные организации практикуют контроль дознания
своих адептов, то есть воздействуют на их психику с целью установления
полного контроля над ними, отнюдь не "плод клеветнических измышлений
профессоров Кондратьева и Полищука", а, к сожалению, является реальностью,
что подтверждается опять же целым рядом весьма авторитетных экспертов и
отражено в целом ряде авторитетных документов, например:
· Постановление Государственной Думы РФ "Об обращении Государственной
Думы Федерального Собрания Российской Федерации "К Президенту Российской
Федерации об опасных последствиях воздействия некоторых религиозных
организаций на здоровье общества, семьи, граждан России" от 15 декабря 1996
г.: "... их стремление полностью завладеть человеком, уничтожить все ею
свободные связи с миром... Тоталитарность - культивирование слепого
подчинения авторитету, жесткая организация, всеобщий контроль за всеми
сторонами жизни адептов... Многие деструктивные религиозные организации...
широко известны на Западе множеством судебных процессов о нанесении
психического и физического ущерба адептам";
· Справочник, выпущенный экспертами Российской Академии государственной
службы при Президенте Российской Федерации и Комитета по связям с
религиозными организациями Правительства Москвы: "Это связано с тем, что
разработанная Л. Рон Хаббардом "программа очищения" ведет к полному и
безропотному подчинению ее адептов руководству Церкви";
· Аналитический вестник Аналитического управления Федерального Собрания
Российской Федерации "О национальной угрозе России со стороны деструктивных
религиозных организаций" (серия: "Оборона и безопасность - 8".- Выпуск 28,
1996 г.);
· Информационный материал к Приказу Министерства здравоохранения и
медицинской промышленности Российской Федерации от 19.06.1996 г. No 254 "Об
отмене "Методических рекомендаций "Программа детоксикации" :
"Проведенные в ряде стран государственные экспертизы показали антинаучность
и разрушительное действие методологии Л. Р. Хаббарда на организм человека и
его психику... Саентологи, не имея лицензии, используют методы
гипнотического воздействия на психику человека" ……
Следует отметить необходимость различать понятия "секта" и
"тоталитарная секта". Сектами можно названо большинство новых религиозных
движений как выходцев из (ответвлений от) каких-либо традиционных религий, и
это слово не несет в себе характеристики такой организации как чего-то
плохого. Напротив, религиозные секты могут оказывать культурообразующее
влияние на традиции пародов, сами постепенно превращаясь в мощные
религиозные позитивные движения, отличаясь от материнской религии только
какими-то догматами. Примером здесь может служить протестантство. Но среди
всей массы религиозных движений есть целый пласт таких, деятельность которых
идет вразрез со светскими законами ("АУМ Санрике", "Свидетели Иеговы",
"Белое Братство" и др.) или доктрины которых прямо призывают к насилию над
людьми из внекультового социума ("Церковь сатаны" и др.), то есть
религиозных объединений деструктивного характера или иначе - деструктивных
религиозных объединений, которые из-за тоталитарных порядков, царящих в них,
называют также "тоталитарными сектами" ("тоталитарное религиозное
объединение", "деструктивный культ"). Криминальный характер таких
организации хорошо замаскирован, но тем не менее он проявляется в виде
различных громких инцидентов
В настоящее время на судебно-психиатрической экспертизе в ГНЦ им. В. П.
Сербского находятся несколько лиц, совершивших опасные деяния, связанные с
идеями, содержащимися в учениях деструктивных религиозных организации, в их
числе последовательница "Свидетелей Иеговы", убившая своего малолетнего
ребенка
Предвидя взрыв эмоций в среде наших оппонентов по поводу "неэтичности",
"некорректности", "незаконности", "юридической неправомерности" и т.п.
предлагаемых определений, мы отдаем себе отчет в том, что формулировки -
сырые, требуют обсуждения и дальнейшей проработки, что в законе их нег
(должен же кто-то их в закон предложить). Но и закрывать глаза на реальную
действительность, которая сложилась ныне в России, мы не можем. В нашей
стране, по данным специалистов, сейчас насчитывается от 3 до 5 миллионов
адептов религиозных сект, из которых в возрасте до 18 лет - около 500 тысяч, а от 18 до 25 лет - 1 миллион человек (оценить в этой цифре долю,
соответствующую численности адептов деструктивных религиозных организаций,
проблематично, хотя ориентировочно оно составит около 500-900 тысяч
человек). В Итоговом документе круглого стола на тему "О соблюдении
конституционного принципа свободы совести", прошедшем 27 декабря 1996 г. в
Палате по правам человека Политического консультативного совета при
Президенте Российской Федерации, приводятся, мягко говоря, не совсем научные
и корректные выкладки (далее - почти дословно) о том, что, если из цифры
13078 (общее количество религиозных объединений в России) вычесть цифру 7195
(количество религиозных объединений Русской Православной Церкви), то
получится число, соответствующее тому количеству деструктивных религиозных
организации, которое приводится в средствах массовой информации, из чего
делается необоснованный вывод, что к деструктивным культам средства массовой
информации относят все остальные религиозные объединения, кроме Русской
Православной Церкви.
Но это - абсолютно неверный вывод, потому что очень большое количество
деструктивных религиозных объединений вообще не регистрируется. И примерами
тому - "Церковь Христа" (в некоторых областях), "Церковь сатаны", "Белое
Братство" и многие другие. Некоторые деструктивные религиозные объединения
регистрируются как общественные организации или коммерческие фирмы. В
Справочнике Российской Академии государственной службы при Президенте
Российской Федерации в отношении религиозного движения "Бахай" написано
следующее: "В настоящее время в России имеется более 350 общин бахай,
большинство из которых не зарегистрировано". Как сообщила в интервью
областному радио заместитель главы администрации Еврейской автономной
области по связям с общественными организациями Д. Королькова, сегодня
только на территории ЕАО действует не менее семидесяти нигде не
зарегистрированных религиозных организаций самого разного толка и
направлений. По ее словам, многие из них, кроме вреда, ничего другого
принести не могут
Давление со стороны Православной церкви и общественных организаций
Румынии заставило группу "Свидетелей Иеговы" отменить международную
конференцию, которая должна была пройти в Бухаресте. Румынское правительство
сочло проведение конференции неприемлемым. Президент Латвии Гунтис
Улмапис выступил с повой законодательной инициативой, суть которой состоит в
том, чтобы определить ответственность незарегистрированных религиозных
организаций за нанесенный гражданам физический и психический ущерб. Поводом
для письма президента парламенту послужила смерть 17-летней девушки,
последовательницы организации "Свидетели Иеговы", которая по религиозным
убеждениям отказалась от переливания крови. Министерство юстиции Латвии
отказало "Свидетелям Иеговы" в регистрации весной 1996 года. По мнению
президента, соответствующими нормами должны быть дополнены Закон о
религиозных организациях и Уголовный кодекс Латвии
В российских регионах, осознав опасность деструктивных религиозных
организаций, уже начали принимать нормативные акты по ограничению их
деятельности. Одним из первых был подписан закон "О миссионерской
(религиозной) деятельности на территории Тульской области". Он послужил
образцом для принятия аналогичных актов в Тюменской, Рязанской и ряде других
областей. Тверская и Калининградская думы издали сходные постановления (от
21 февраля 1995 года и 11 января 1996 года "О религиозных объединениях,
входящих как структурные подразделения в религиозные зарубежные организации,
находящиеся вне юрисдикции Российской Федерации". Законодатели этих областей
запретили регистрацию всех без исключения религиозных объединений, входящих
"в зарубежные религиозные организации". Чуть позже появились ограничивающие
деятельность иностранных миссионеров хабаровский и ярославский законы. Закон
Республики Калмыкия "О свободе совести и вероисповедания", принятый Народным
Хуралом в октябре 1995 года, предоставляет ряду конфессий статус
"традиционных в Республике Калмыкия", устанавливая для них ряд преимуществ, прежде всего право собственности на землю. Работы по
строительству религиозных и ритуальных объектов, в соответствии с указом
президента Чувашской Республики Федорова, будут финансироваться из бюджета
только для "избранных" религиозных объединении (местной епархии Русской
православной церкви и Духовного управления мусульман). В настоящее время уже более двух десятков субъектов Федерации приняли подобные
законодательные акты.
Великий обман сатаны - Николай Николаевич Великий обман сатаны никак не мог повлиять на планы Божьи. Повеление Бога «плодитесь и размножайтесь», действует и сегодня.
«От одной крови Он произвел весь род человеческий для обитания по всему лицу земли, назначив предопределенные времена и пределы их обитанию, дабы они искали Бога, не ощутят ли Его и не найдут ли, хотя Он и недалеко от каждого из нас: ибо мы Им живем и движемся и существуем, как и некоторые из ваших стихотворцев говорили: «мы Его и род». (Деян.17:26-28)
Поэзия : Увидишь... - Вальчук Елена Здесь идет речь про мальчика, который, прийдя на свидание, неискренне говорит... Потому Бог и не дает Любви... Ложь...
