Біля серця пекло і нестерпно боліло,
А на грудях поранених кров запеклась,
Та він дихав іще, і вуста шепотіли:
«Ти мене не залишив Ісусе? Ти спас?»
Руки дрібно тремтіли і враз притискали,
Книгу книг, що завжди біля серця носив.
Все єство наповнялось тривогою й жалем,
А піднятись з землі, він не мав уже сил.
Очі вгору підвів та з благанням молився:
«Отче мій, коли воля Твоя на життя ,
Допомогу пошли, бо я страшно втомився,
Вірю я, Ти Своє не залишиш дитя.»
Вже не чув, як до нього наблизились кроки,
Хтось на руки підняв, й на підводу поклав...
У шпиталі сказали: «Потрібен лиш спокій!
Він живий!» - На це воля Господня була.
Як до тями прийшов - враз за серце схопився:
«Боже мій! Де поділась Книга із книг?
Невже втратив її, як в яру опинився?
Чи можливо хтось викрасти Біблію встиг?
Лікар Книгу простяг понівечену дуже,
Той притиснув її до грудей, наче клад...
«Книга ця зберегла троє серденько, друже!»
«Навіть двічі!!!» - Збентежено мовив солдат.
~ДЛВ~
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Идет народ... - Наталия Лупан
Шесть лет назад, в молитве, я неожиданно для себя увидела это видение: толпа народа идет на поклонение огромной иконе, а в стороне стоит Господь Иисус, протягивает к их спинам пронзенные руки и говорит: "Я здесь, Я - Живой" Я бы, возможно, подумала, что это мои фантазии, но в тот момент я абсолютно об этом не думала. но молилась о каких-то своих нуждах...Потом я услышала первую строчку "Идет народ иконе поклониться..." и голос: "Ты должна написать это стихотворение" Я писала его в течение 3 дней, а потом Господь дал мне знамение .что то что я писала было по Его воле... Поэтому, да прославится Живой воскресший Господь Иисус Христос, в Духе Святом прославивший Отца... И я понимаю, что это стихотворение возбудит разные мнения. Но мы все - "рабы ничего не стоящие, исполняющие волю своего Господина" С уважением ко всем читающим - Наталия Лупан.
